Багато хто мріяв би прочитати чужі думки, чи не так???? до цього питання часто звертаються як і в літературі, так і в кіно. Наприклад, Стівен Кінг у 1977 році напише свій знаменитий (як і всі інші, до речі) роман "Сяйво" (Shining).
Фінальний кадр з фільму "Сяйво". Джек Ніколсон у ролі Джека Торенса.
Там розповідалося про можливість передавати думки на відстані, це отримало назву "просіяти". Саме ця можливість і врятувала головного персонажа - маленького хлопчика - від смерті в майже порожньому отелі з дивними істотами і збожеволівшим батьком. Хлопчик міг попросити помочі на відстані, це виглядало як надприродні можливості. Як відомо, С. Кінг дуже любить бачити свої твори на екрані, тому може продати дозвіл на екранізацію всього за 1 долар. Не дивно, що цей роман був екронізований. Фільм "Сяйво" (1980), знятий культовим кінорежисером Стенлі Кубриком за участі Джека Ніколсона популяризував цей роман ще більше, хоча не сподобався автору.
Денні Ллойд у ролі Денні Торенса. Фільм "Сяйво".
(До речі, його романи екранізували зазвичай профі: фільм за романом "Крістіна" (1983) - Джон Карпентер, сценарій до фільму "Роуз Ред" нібито був написаний для Спілберга, який прагнув зняти найкращий фільм у світі, але режисером став Крег Р. Бекслі, "Кладовище домашній тварин" (1989) - Мері Ламберт, "Втеча з Шоушенку" (1994) за повістю "Ріта Хейворт і спокута у Шоушенку" зняв Френк Дарабонт, пізніше він зніме і популярну стрічку "Зелена міля" (1999), "Імлу" (2007), а фільм "Максимальне прискорення" (1986) Кінг зняв сам).
Не дивним є і звертання такого режисера як Девід Кроненберг до цієї теми. Він теж! у 1980 році пише сценарій і знімає фільм "Сканери". Де виявляються люди з надприроднім даром "сканувати" (тобто читати) чужі думки. Але тут ситуація жахливіша: сканери використовують свій дар для моніполювання іншими. Вони можуть примушувати людей робити певні дії, або навть розірвати мозок, як це було зроблено на початку фільму. Жахлива сцена, яких у Кроненберга дуже багато. Він взагалі любить знімати якісь огидні людські можливості, з вивертанням нутрощів, або різних гидотних створінь. Відомо, що для сцени, де вибухає голова, було використано муляж із латексу всередині якого знаходився собачий корм і кроляча печінка. А для вибуху в цей муляж просто вистрілили із 12-зарядного пістолета. На відміну від кінгівського "сіяння", де для цього процесу потрібно сконцентруватися на певній людині, кроненбергівські сканери постійно чують чужі думки, що зводить їх з розуму. Ще до речі, цікава річ зовнішня схожість акторів : Ніколсана та Айронсайда. В одному з кандрів "Сканнерів" навіть можливо помилитися, назвавши цього актора справді Ніколсоном. Схожість тем фільму, ідей. Цікаво теж, що знімалися ці фільми майже одночасно. Це як у науковців, знайшли один і той самий винахід майже одночасно, але незалежно один від одного. Просто здається, що все має свій певний час виникнення. І воно не залежить від того, хто його винайшов. Це вирішується вищим надлюдським правлінням.
Майкл Айронсайд у ролі Деріла Рівока. Фільм "Сканнери".
Але щодо читання думок: то мені здається, що це можливо, звичайно не для всіх, але можливо. Але є ще внутрішня близкість між людьми, коли ви на інтуїтивному рівні відчуваєте, про що думає людина. Але це можливо для дуже близьких людей. Іноді зустрічається і серед акторів, для них це не дивно, адже вміння розуміти партнера - це також духовна близкість. Скільки зафіксовано випадків, коли близькі духовно люди відчували смерть на відстані, чи точно знали, що саме це трапилося. Це як сильне почуття, з яким ти живеш, а потім людина змінює до тебе відношення, забираючи свою енергію, свої емоції, звільняючи простір в тобі. Відчуваєш порожнечу, і повільне витікання її присутності в середині твого тіла. Це відчуття фізичного, а не лише морального типу.
Але іноді легко зрозуміти простого перехожого, варто лише пильніше до нього придивитися. Але тут уже більше не прочитати думки, а припустити деякі варіанти.
Фінальний кадр з фільму "Сяйво". Джек Ніколсон у ролі Джека Торенса.
Там розповідалося про можливість передавати думки на відстані, це отримало назву "просіяти". Саме ця можливість і врятувала головного персонажа - маленького хлопчика - від смерті в майже порожньому отелі з дивними істотами і збожеволівшим батьком. Хлопчик міг попросити помочі на відстані, це виглядало як надприродні можливості. Як відомо, С. Кінг дуже любить бачити свої твори на екрані, тому може продати дозвіл на екранізацію всього за 1 долар. Не дивно, що цей роман був екронізований. Фільм "Сяйво" (1980), знятий культовим кінорежисером Стенлі Кубриком за участі Джека Ніколсона популяризував цей роман ще більше, хоча не сподобався автору.
Денні Ллойд у ролі Денні Торенса. Фільм "Сяйво".
(До речі, його романи екранізували зазвичай профі: фільм за романом "Крістіна" (1983) - Джон Карпентер, сценарій до фільму "Роуз Ред" нібито був написаний для Спілберга, який прагнув зняти найкращий фільм у світі, але режисером став Крег Р. Бекслі, "Кладовище домашній тварин" (1989) - Мері Ламберт, "Втеча з Шоушенку" (1994) за повістю "Ріта Хейворт і спокута у Шоушенку" зняв Френк Дарабонт, пізніше він зніме і популярну стрічку "Зелена міля" (1999), "Імлу" (2007), а фільм "Максимальне прискорення" (1986) Кінг зняв сам).
Не дивним є і звертання такого режисера як Девід Кроненберг до цієї теми. Він теж! у 1980 році пише сценарій і знімає фільм "Сканери". Де виявляються люди з надприроднім даром "сканувати" (тобто читати) чужі думки. Але тут ситуація жахливіша: сканери використовують свій дар для моніполювання іншими. Вони можуть примушувати людей робити певні дії, або навть розірвати мозок, як це було зроблено на початку фільму. Жахлива сцена, яких у Кроненберга дуже багато. Він взагалі любить знімати якісь огидні людські можливості, з вивертанням нутрощів, або різних гидотних створінь. Відомо, що для сцени, де вибухає голова, було використано муляж із латексу всередині якого знаходився собачий корм і кроляча печінка. А для вибуху в цей муляж просто вистрілили із 12-зарядного пістолета. На відміну від кінгівського "сіяння", де для цього процесу потрібно сконцентруватися на певній людині, кроненбергівські сканери постійно чують чужі думки, що зводить їх з розуму. Ще до речі, цікава річ зовнішня схожість акторів : Ніколсана та Айронсайда. В одному з кандрів "Сканнерів" навіть можливо помилитися, назвавши цього актора справді Ніколсоном. Схожість тем фільму, ідей. Цікаво теж, що знімалися ці фільми майже одночасно. Це як у науковців, знайшли один і той самий винахід майже одночасно, але незалежно один від одного. Просто здається, що все має свій певний час виникнення. І воно не залежить від того, хто його винайшов. Це вирішується вищим надлюдським правлінням.
Майкл Айронсайд у ролі Деріла Рівока. Фільм "Сканнери".
Але щодо читання думок: то мені здається, що це можливо, звичайно не для всіх, але можливо. Але є ще внутрішня близкість між людьми, коли ви на інтуїтивному рівні відчуваєте, про що думає людина. Але це можливо для дуже близьких людей. Іноді зустрічається і серед акторів, для них це не дивно, адже вміння розуміти партнера - це також духовна близкість. Скільки зафіксовано випадків, коли близькі духовно люди відчували смерть на відстані, чи точно знали, що саме це трапилося. Це як сильне почуття, з яким ти живеш, а потім людина змінює до тебе відношення, забираючи свою енергію, свої емоції, звільняючи простір в тобі. Відчуваєш порожнечу, і повільне витікання її присутності в середині твого тіла. Це відчуття фізичного, а не лише морального типу.
Але іноді легко зрозуміти простого перехожого, варто лише пильніше до нього придивитися. Але тут уже більше не прочитати думки, а припустити деякі варіанти.
Комментариев нет:
Отправить комментарий