Велична та Геніальна Ада Роговцева!!!!!!!!

Геніальна Ада Роговцева.

фото із майстер-класу у Палаці "Україна". фото: Розалії Кучерової, актриси Чернігівського Молодіжного театру.

Книга Народної артистки СРСР, героя України Ади Роговцевої «Свидетельство о жизни» - це не просто сповідь геніальної людини, це посібник для особистого життя. Я завжди захоплювалася артисткою Адою Роговцевою. Хоча в силу свого віку я не могла бачити її виступи на сцені театру імені Лесі Українки. Я нічого не можу сказати про «Варшавську мелодію» у режисурі Е. Митницького чи про «Священних чудовиськ» у режисурі Р. Віктюка. Лише зробити певні висновки із статтей.

Але моє знайомство з цим сценічним Чудом розпочалося у рідній Вінниці, коли ми студенти театрального відділу училища півдня прочекали у театрі, аби мати можливість із останнього ярусу подивитися на легенду, але вже у другій версії «Варшавської мелодії» Ігоря Афанасьєва. Тоді вперше ми вирішили піти за куліси і поспілкуватися із Великою артисткою. Як зараз пам’ятаю: на кріслі сиділа трохи стомлена жінка, але побачивши нас, молодих із захопленими очима, Вона ожила. Ми спілкувалися, фотографувалися, розповідали про свої майже дитячі враження від вистави. Вона творила Чудо як на сцені так і в звичайному спілкуванні. Не  важливо із ким  Вона спілкувалася, Вона спілкувалася із Людиною. Я практично ніколи не зустрічала такої теплоти і доброти від людей цієї складної професії, можливо, мені просто не пощастило.

Пізніше я побачила Диво на сцені театру драми та комедії у Києві. Це була вистава «Рожевий міст». Так рідко діти геніальних бувають дуже талановитими. Але ця вистава – це доказ, що це можливо. Режисер вистави – Катерина Степанкова – рідна донька Ади Миколаївни – зробила цікавий, глибокий матеріал, з витонченим смаком, і в ньому так прекрасно виглядала Ада Роговцева. Потім ще одна вистава «Вася має зателефонувати» - така вистраждена тема для самої актриси, і знову перемога режисера. Успішним для режисера був і третій спектакль «Обман довжиною у життя», але, на жаль, там не грала  Геніальна Роговцева. 

Ада Миколаївна

Нещодавно потрапила на майстер-клас Романа Віктюка за участю Ади Роговцевої. Мене не дуже вразила епатижність самого Віктюка, на його слова «В цьому залі геніальний тільки я…(і після паузи) і Адулька, звичайно» не те, що навіть не ображаєшся, а відчайдушно розумієш, що так і є. Диво на репетиції «Лісової пісні» Лесі Українки відбулося. Миттєві сльози, інтонації, рухи Ади Миколаївни, яка сліпо вірить режисерові і працює як геніальний інструмент. «Священнє чудовисько».

Жаль бере від того, що така актриса зараз не творить у жодному із театрів Києва. Ми багато втрачаємо, адже для кожного актора працювати поруч із нею – це безкоштовна школа, а для кожного глядача – це емоційне потрясіння.

Ридаю над книгою, над свідоцтвом її життя. А потім розумію, що в житті дійсно так мало людей, які просто люблять життя, людей, які сяють добротою і справедливістю. Адже саме через несправедливість Ада Миколаївна покинула театр імені Лесі Українки, а згодом театр драми та комедії. І ще я зрозуміла, що якщо жити чесно та справедливо, все в житті складеться правильно. Як приклад подивіться на розвиток людей, які оточуюють Аду Миколаївну. Її донька – актриса та успішний режисер К. Степанкова, її перший зять Тарас Ткаченко – сценограф, який тонко відчуває матеріал (спектаклі «Рожевий міст», «Вася має зателефонувати», «Обман довжиною у життя», «Матінка Кураж»), її другий зять – Олексій Скляренко – актор, хореограф, режисер студеньскої вистави «Матінка Кураж», яка гідна стати повноцінною дорослою виставою. Було б дуже добре, щоб у Києві з’явився театр такого напрямку. Невістка Ольга Семьошкніна – головний балетмейстер театру імені Івана Франка творить диво із акторами, які іноді навіть не знають про свої хореографічні можливості. Покійні чоловік та син – Костянтини Степанкови – залишили свій важливий вклад в українстке мистецтво. Онук Олексій Ткаченко вже робить перші творчі кроки.

Але як завжди сіра буденність та оточення, яке не може осягнути талант повноцінно, не дає творити на всю можливість. Так і бринять у пам’яті рядки:

Гімно збагнуло, що воно таке.

Схопило крильця, ловко замахало,

Піднялось трошки, обмерло і впало...

 Розплющилось... Смердить... Але літало!

                                                       К. Степанков-молодший

Але скільки б не було у житті образ, непорозумінь, несправедливостей, такі люди як Ада Миколаївна дарують надію на світле та щасливе існування. Дякую Вам, Геніальна Ада Роговцева! Бажаю Вам терпіння та творчої реалізації у всьому!

 Я змінюю, я змінюю,

         Я змінюю адреси,

Розмінюю, розмінюю,

         Розмінюю життя…

Актриса професійна

         І трішки поетеса,

Що сталось, те вже сталось,

         Немає вороття.

Дівчатко, жінка, мати,

         Онукова бабуся…

Так і було і буде,

         Все змеле млин життя.

Я жорна зупинити

         Зухвало не беруся

Аби не залишити

         Полови та сміття.

Роздмухую, роздмухую,

         Роздмухую пилюку…

І землю обробляю

          Й вирощую садок.

Проходять болем серця

          І зустрічі й розлуки,

Лишається хіба що…

         Віршований рядок.

                                                    Ада Роговцева.