Плачевна деградація.

Лист-звернення до театру і до тих, хто не байдужий.

Театральна ситуація Вінниці сьогодні виглядає дуже плачевно. Прекрасне місто зі своїми театральними традиціями знаходиться у справжньому творчому застої. Слід згадати, що тут  розпочинав свою діяльність театр ім. І. Франка на чолі з Гнатом Юрою, творив Верещагін. Цей театр вів гастрольне життя, обмінювався досвідом і був відкритий для запрошених режисерів. Тоді чому сьогодні відбувається така деградація? При тому, що такі вистави як «Лісова пісня» Лесі Українки, «Дім Бернарди Альби» Ф. Г. Лорка та інші вистави режисера Таїсії Славінської засвідчили хореографічні можливості трупи. Створені тут музичні вистави різними режисерами свідчать про хороший рівень вокальної і музичної частини роботи у театрі. Чому тоді актори  мають так ганебно виглядати у абсолютно розваленій виставі «Софія» В. Селезньова? В мене є повага до віку режисера і автора, в мене є повага до свого вчителя. Але скажу чесно, що людина має знати межу, має відчувати певні грані. Справжній режисер прагне в першу чергу відповідати актуальності, бути в контексті української сцени, а не створювати авторський театр в академічному великому театрові і задовільняти сімейні примхи. Тим паче, коли це єдиний драматичний театр у місті. Це не висока драматургія, вона немає права виноситися на осуд на таку велику сцену. Вистава «Софія» - це страшний сон кожного актора, який уже мав змогу грати хороші ролі. І дочка художнього керівника театру – Катерина Селезньова у головній ролі просто доводить до абсурду. Після цього вона ще й Анну Кареніна зіграла. Це дійсно красива актриса, але вона зовсім не драматична. Пригадую її  цікаві характерні ролі в комедіях. Там вона справді на своєму місці, але тут… Адже Софія Потоцька це не лише гарненька порожня жіночка. І таку Софію має любити стільки чоловіків? На сцені просто порожнеча. Сценографія, яка не несе ніякої суті, не відкриває ніякої думки, актори, що ходять порожні по сцені, і награна Софія. Вибачте мені за різкість, але напівпорожня зала є свідком кризи у театрі. І якщо і далі будуть продовжуватися такі авторські егоїстичні сімейні  вибрики,  то театр у Вінниці зазнає краху. Люди, ви що? це ж єдиний театр у місті!!!!!!!!!Рятуйте його швидко!

Все має бути вчасно. Зараз у театрі є режисер, який дійсно може очолити його. Але час дуже швидко йде, роки беруть своє. І якщо цей режисер займе піст занадто пізно, то він не врятує театр.

І ще катастрофічна робота зав. літа. Де піар? Де през-релізи вистав? Боже, я вже мовчу про вчасний репертуар на сайті. Це хіба так важко? Ви маєте заохочувати глядача, ви маєте зацікавлювати інших митців, ви маєте запрошувати всіх до свого театру. Популяризуйте театр! я бачу здібну молодь. Наприклад, режисери Оксана Бандура (остання вистава «Я б тобі небо прихилив» за «Безталанною» І. Карпенка-Карого) та Максим Какарькін, та й актори непогані. Молодь, я вас просто прошу, не будьте байдужими. Це ваше майбутнє. Про ваш театр на сьогодні знають менше ніж про Черкаський чи Рівненський, а ви ж знаходитесь ближче до столиці. Хіба так можна?

І ще ініціюйте фестивалі, пишіть гранти, прагніть і все вийде. Вінниця потребує виховувати глядача іншими виставами, так робіть їх. Невже фонтан має бути найцікавішою заманухою народу, що їде у ваше місто. Це просто соромно!

І вибачте, що це все пишу, мені просто боляче за цим тихенько спостерігати. Насправді, я вас усіх люблю. Шкода, що не може такі відвертості надрукувати у якомусь виданні, але ж ви самі розумієте - це внутрішні проблеми, вони не стосуються широкого загалу.