Кімната (Ленні Абрахамсон)

Життя однієї людини завжди обмежено територіально. Є твоє місто, твій район і будинок, в будинку в тебе є кімната. І ми не замислюємось як цінно просто жити вільно і насолоджуватися простором. Світ головної героїні фільму «Кімната» вже сім років звужений до звукоізольованої кімнати в гаражі. Потрапивши сюди сімнадцятирічною дівчиною, Джой (Ма) встигла спізнати і секс, і знущання від чоловіка і навіть народити сина. Не виходячи із кімнати, вона продовжує жити. Початок фільму із приємною музикою передає абсолютно, здавалося б, нормальні відносини матері із дитиною. Дивним виявляється лише довге волосся хлопця і те, що в 5 років мати годує його груддю. По ходу виясняється всі обставини через які вони тут опинилися…

… Але їм вдалося втекти. І хлопчик виявився настільки сильним, що зміг подолати враження від вперше побаченого світу і вигукнути своє «Допоможіть». З фільму неможливо нічого дізнатися про палача, тут немає відповідей на запитання хто він і чому це зробив, це все віддано на фантазію глядача, якому дають можливість домалювати образ самостійно. Тут є лише історія жертв – матері і дитини. Довгоочікувана свобода призводить Джой до спроби самогубства, а хлопчика Джека до усвідомлення нового світу. Навіть зійти по сходам для нього виявляється чимось немислимим. Але вони справляються і продовжують жити. Їхні життя не зламалися і це головне.

 Історія про вміння любити, про силу і терпіння жінки, про прекрасне сприйняття світу. Дивлячись цей фільм, переживаєш разом із героями, відчуваєш постійний саспенс і величезне здивування. Неможливо спокійно дивитися як п’ятирічна дитина вперше бачить людей і, скрутившись комочком на газоні, бере у свою долоньку листочок, перший листочок  у його житті. Виявляється світ навколо кімнати – це не лише зображення в телевізорі, а це величезний простір.

Називається, вирішили подивитися оскарівські фільми. Після лідируючого «Шаленого Максу: Дорога ярості» (6 взятих оскарів) із крутими спецефектами і видовищами, які вилетіли з голови на другий день, меланхолійна канадсько-ірландська «Кімната» не попускає. Хоча оскар отримала лише Брі Ларсон за кращу жіночу роль (були ще три номінації), фільм дійсно вражає, але, мабуть, все ж таки не голлівудський формат. Вже другий день постійно дофантазовую якісь деталі, і виникають питання, на які неможливо знайти відповіді. А такі маніяки можуть жити де завгодно, і серед нас. Людська доброта дівчини зіграла з нею занадто жахливий жарт, але вона не стала злою, а продовжила любити життя і сина, народженого від маніяка.

Порадьте, що ще варто переглянути із цьогорічних оскарівських фільмів, не хочеться все підряд дивитися як в минулому році, часу шкода. ..